МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ”ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Інститут економіки і менеджменту Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни “Основи управлінського консультування” на тему: “Організування консультаційного процесу щодо аналізу внутрішніх чинників підприємства, які впливають на його фінансову систему” Під організуванням розуміють вид управлінської діяльності, який відображає процес створення структури управління організацією. Воно має два аспекти: поділ організації на підрозділи у відповідності до цілей і стратегії, департаменталізації; установлення взаємовідносин повноважень, які зв’язують вищі рівні управління з нижчими і забезпечують можливість розподілу і координації завдань [3, с. 74]. Простий набір людей та робіт ще не являє собою організації. Для того, щоб остання відбулася чи, іншими словами, відбувся перехід від проектування роботи до створення організації, необхідно відповідним чином об’єднати роботи (види діяльності) і робітників (людей) між собою. Це об’єднання повинно забезпечити взаємодію між роботами і між людьми, виконуючими ці роботи [2, с. 143]. Отож, організування базується на трьох категоріях: повноваження; відповідальність; делегування. Повноваження — це обмежене право використовувати ресурси підприємства (матеріальні, фінансові, трудові та ін.) і спрямовувати зусилля підлеглих працівників на виконання встановлених завдань. Повноваження делегують посаді, а не особі. Наприклад, при зміні посади у працівника змінюються і повноваження. У свою чергу, відповідальність — це покладений на посадову особу обов’язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх позитивне розв’язання. Відповідальність має подвійну властивість. З одного боку, посадова особа, що приймає повноваження, одночасно отримує у повному обсязі і відповідальність. З іншого, за керівником, який делегує повноваження, повністю зберігається відповідальність. Делегування повноважень є основним процесом, з допомогою якого керівництво встановлює формальні взаємовідносини працівників в організації. Делегування є передачею завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання [3, с. 74]. Побудова організації проводиться за допомогою організаційного проектування. Організаційне проектування здійснюється зверху донизу і включає такі етапи: Установлення вертикальних рівнів управління. Горизонтальний поділ організації, тобто закріплення видів діяльності за лінійними та штабними (функціональними) підрозділами. Установлення зв’язків між різними підрозділами. Установлення повноважень і відповідальності різних посад. Визначення посадових обов’язків, закріплення їх за конкретними посадовими особами (за допомогою формування посадових інструкцій). В результаті організаційного проектування формуються організаційні структури управління певних видів. Під організаційною структурою управління слід розуміти впорядковану сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки та механізми управління організацією. Ці підрозділи призначені виконувати всі функції управління [3, с. 78]. Організаційна структура — це одночасно спосіб і форма об’єднання людей для здійснення спільної для них виробничої і управлінської мети [4, с. 405]. В ієрархічній побудові ті рівні управління, які відображають виробничо-господарську структуру організації, утворюють лінійну організаційну структуру управління. Необхідність переробки інформації, встановлення зв’язків, забезпечення виробничо-господарської діяльності обумовили появу функціональних служб (штабів) в системі управління, які в сукупності створюють функціональну організаційну структуру управління. Саме сукупність лінійних та функціональних органів формує організаційну структуру управління. Таким чином, існують дві основні структури управління — лінійна та функціональна, а все інше різноманіття структур є результатом комбінації цих двох основних типів [3, с. 79]. Органіграма – це схематичне відображення організаційн...